Gunia & Kérastase
Зачіска в українській традиції — самобутня мова, яка говорить про стан жінки, її походження та соціальний статус. Разом із Kérastase ми дослідили творення автентичної зачіски та присвятили їй сучасний візуальний проєкт.
Особливе значення в міфології волосся мала коса, символ дівочої вроди та цноти. Косу прикрашали стрічками та квітами, а плетіння могли різнитися не лише на свята, а й у будні та вихідні. Заплітання першої коси було обрядовим і звалося «заплітини», а заміжній жінці ритуально розплітали чи то й обрізали косу — відтепер вона мала ходити з покритою головою.
У спільному проєкті ми відобразили характерні зачіски та призвичаїли їх до естетики сьогодення, адже все розмаїття регіональних варіацій з'єднується єдиною константою — красою.
Традиційно хустку носили не лише заміжні жінки, а й дівчата, які бажали позихуватися улюбленим аксесуаром. Різниця в тім, що жінка ховала волосся та в'язала хустку на очіпок, а дівчина лишала волосся на видноті. Коли ж хотіли найповніше показати красу виробу, кінці хустки не зав'язували,
а викладали вільно. Сьогодні ми носимо хустку як прикрасу, надаючи власні сенси улюбленому виробу.
«Бо я буду сідати, Косоньку розплітати».
Розплетена коса з'являлась в сюжетах народних пісень, коли дівчина готувалася до весілля чи закохувалася у парубка. Ця зачіска стає заключним словом в циклі візуального проєкту
GUNIA та Kerastase — вільним проявом краси, глибоко простим і символічним водночас.